Відвідування театру Лесі Українки 14 ГРС(ГО)

Невелика камерна зала (сцена під дахом), один актор і так близько, майже поряд із нами, глядачами! Вистава-спогади про дитинство, кохання, дружбу й просто життя…

Трішки незвичайно та не дуже зрозуміло, бо спогади автора про те минуле, коли нас ще не було, але про яке ми знаємо від батьків, дідусів, бабусь та дорослих людей, а також із фільмів і книжок. Але так щиро, відверто, просто й цікаво, що мимоволі все це відчуваєш як своє…. Але ми ще не зовсім дорослі і наше дитинство ще не минуло….

Тому особливо цікаво дивитись й намагатись відчути те, що, можливо відчуватимемо потім, коли подорослішаємо.

Актор цікавий, утримує увагу весь час, від нього «лине» позитив, добро, щирість і якась дивовижна легкість. Поряд з нами одногрупниками - інші глядачі, частина з яких відчувають те саме, що і виконавець.

Можливо колись ми будемо згадувати цю виставу, як наше майже доросле дитинство…..

Тепер ця вистава – один зі спогадів про те, що всі ми родом з дитинства, це вже наш спогад ….

Лисенко Ірина 14 ГРС(ГО)